В цей день всім щирим українцям
Писемність й мову шанувати
Потрібно завжди як годиться,
Бо свято пощастило мати.
Це невід’ємні атрибути
Державності країни-неньки,
Де б українцеві не бути,
За нею так болить серденько.
Тож з днем писемності і мови,
Бажаю щастя та наснаги,
Щоб все було в житті чудово,
Були яскравими звитяги.
Мова солов’їна наша
Хай будує мости в серцях.
І не важливо: наша чи ваша, —
Хай вічно лунає в устах.
Хай звучить вона звідусіль
І пишаються нею діти.
Й неважливо — весна, заметіль,
Мову рідну треба розуміти!
Із днем писемності та мови
Вітаю з радістю тебе!
Вона — для гордості основа,
У серці повсякчас живе.
Така рідненька, солов«їна,
Немов, жива вода для нас.
Ні, не померкне Україна,
Настане слави її час!
Чудовий день у листопаді,
Писемності та мови день,
Велике свято українське,
Поваги гідне та пісень.
Шануйте завжди українську,
Співоча мова пестить слух,
Її почуєш — сум зникає,
І стане швидшим серця стук.
В день української письменності та мови,
Бажаю всім приємної размови.
Щоб мовою своєю всі пишалися,
В житті ніколи щоб на неї не ображалися.
Нехай цвете улюблена та рідна мова,
Хай в Україні буде все чудово.
Нехай письменність в країні процвітає,
І кожен мешканець про це хай пам"ятає.
Сьгодні в українців свято,
Писемності і мови день,
Вітати поспішаємо завзято,
Вірші складаємо, співаємо пісень,
Бажаєм мові процвітати,
Народу — щоб її не забував,
На рідній мові розмовляти,
Щоб всіх навколо здивував,
В писемності і мові наша сила,
Як націю єднає нас,
Щоб наша гордість відновилась,
Надіїї вогник щоб не згас!
Вітаєм українців від душі
З днем писемності і мови,
Щоб завжди ви були бадьоріші,
Не знали лиха і відмови,
Хай з вами завжди буде радість,
Везіння, щастя, сміх,
За мову і країну гордість,
Щоб здивували ви усіх!
Наша мова, як та пісня,
В серці лине так барвисто.
Треба мову рідну вчити,
Шанувати і любити.
В день писемності вітаю,
Слова щирі надсилаю.
Хай зігріє солов’ятко,
Мови рідної зернятко.
В кожнім серці, щоб зростало,
Мову рідну прославляло.
Щоб усі на світі знали,
Розуміли, шанували.
Мова моя — рідна, солов’їна,
Така ніжна, немов дитина.
Мова — це не тільки слово,
А є життям не випадково.
Плекаємо мову ми з колиски,
Тендітно, мов сонця відблиски.
Й крок за кроком нам дарує життя
Мова — яскраве світило буття.
Мова — юна зоря світанкова,
Цілюща вона, як роса ранкова.
Бережімо прадідів пісні та вірші,
Бо мова, як дзеркало нашої душі!
Нехай свято писемності та мови,
Буде чарівнім та казковим,
Нехай приємним буде спілкування,
І збуваються ваші бажання,
Не знайте лиха та турботи,
Нехай вас оминають клопоти,
Кохання, надії, сил та здоров’я,
Щоб в злагоді жила ваша сім’я.
