Нехай ллеться пісня українська,
Мелодична, ніжна, як струмок,
І до небе високо піднісся
Дітлахів співучий голосок.
День сьогодні мови солов’їной,
І радіе український люд,
Так святкоймо ж, браття, всій країной,
Що співочой Україной звуть!
У кожного народу своя мова,
А з нею і писемність,
Держави головна умова,
І України незнищенність.
Ми хочем привітати українців
З важливим, гордим святом,
Наші поети були вигнанці,
А мова для них культом,
Бажаєм мові розвиватисть,
Щоб більшість нею говорила,
Могли дітьми країни називатись,
Розправила щоб вона крила!
Мова рідна, розквітай з роками,
Хай вшановують тебе в віках,
Щоб теплом і ніжними словами,
Ти була в народа на вустах.
Всіх вітаєм українців з святом,
Щиросердно зичимо добра,
І хай в світі різних мов багато,
Солов’їна мова в нас одна!
Ще коли в колисці тихо,
Колихала мати,
Вже навчала немовля,
Мову поважати.
Поважати Україну,
Гори і діброви,
Щоб ніколи не забуло,
Воно рідну мову.
Щоб добре знало й розуміло,
і вперто йшло би до мети,
Що мова — то душа народу.
Її потрібно берегти.
В день писемності і мови
Щирі вам я шлю вітання.
Мові славній побажаю
Я великого визнання.
Хай завжди вас манить слово
Стельмаха і Кобзаря,
Над писемністю велична
Хай зійде скоріш зоря.
В цей день всім щирим українцям
Писемність й мову шанувати
Потрібно завжди як годиться,
Бо свято пощастило мати.
Це невід’ємні атрибути
Державності країни-неньки,
Де б українцеві не бути,
За нею так болить серденько.
Тож з днем писемності і мови,
Бажаю щастя та наснаги,
Щоб все було в житті чудово,
Були яскравими звитяги.
Мова солов’їна наша
Хай будує мости в серцях.
І не важливо: наша чи ваша, —
Хай вічно лунає в устах.
Хай звучить вона звідусіль
І пишаються нею діти.
Й неважливо — весна, заметіль,
Мову рідну треба розуміти!
Із днем писемності та мови
Вітаю з радістю тебе!
Вона — для гордості основа,
У серці повсякчас живе.
Така рідненька, солов«їна,
Немов, жива вода для нас.
Ні, не померкне Україна,
Настане слави її час!
