Сьгодні в українців свято,
Писемності і мови день,
Вітати поспішаємо завзято,
Вірші складаємо, співаємо пісень,
Бажаєм мові процвітати,
Народу — щоб її не забував,
На рідній мові розмовляти,
Щоб всіх навколо здивував,
В писемності і мові наша сила,
Як націю єднає нас,
Щоб наша гордість відновилась,
Надіїї вогник щоб не згас!
Ще коли в колисці тихо,
Колихала мати,
Вже навчала немовля,
Мову поважати.
Поважати Україну,
Гори і діброви,
Щоб ніколи не забуло,
Воно рідну мову.
Щоб добре знало й розуміло,
і вперто йшло би до мети,
Що мова — то душа народу.
Її потрібно берегти.
Наша мова, як та пісня,
В серці лине так барвисто.
Треба мову рідну вчити,
Шанувати і любити.
В день писемності вітаю,
Слова щирі надсилаю.
Хай зігріє солов’ятко,
Мови рідної зернятко.
В кожнім серці, щоб зростало,
Мову рідну прославляло.
Щоб усі на світі знали,
Розуміли, шанували.
Нехай свято писемності та мови,
Буде чарівнім та казковим,
Нехай приємним буде спілкування,
І збуваються ваші бажання,
Не знайте лиха та турботи,
Нехай вас оминають клопоти,
Кохання, надії, сил та здоров’я,
Щоб в злагоді жила ваша сім’я.
З днем писемності вітаю,
Мови рідної для нас.
Хай в серцях вона лунає
Полум’яно у всіх вас.
Бережіть її прекрасну,
Вічно гарну, молоду.
Проводжайте похвалою
По землі її ходу.
Нехай ллеться пісня українська,
Мелодична, ніжна, як струмок,
І до небе високо піднісся
Дітлахів співучий голосок.
День сьогодні мови солов’їной,
І радіе український люд,
Так святкоймо ж, браття, всій країной,
Що співочой Україной звуть!
Мова рідна, розквітай з роками,
Хай вшановують тебе в віках,
Щоб теплом і ніжними словами,
Ти була в народа на вустах.
Всіх вітаєм українців з святом,
Щиросердно зичимо добра,
І хай в світі різних мов багато,
Солов’їна мова в нас одна!
В день писемності і мови
Щирі вам я шлю вітання.
Мові славній побажаю
Я великого визнання.
Хай завжди вас манить слово
Стельмаха і Кобзаря,
Над писемністю велична
Хай зійде скоріш зоря.
